Краща книга 21 століття. Письменник Євгеній Литвак. Історія успіху.

Сучасний літературний процес зазнає значних трансформаційних зрушень, пов’язаних з діджиталізацією всіх сфер людського життя, в тому числі й читацького. Масовий читач переорієнтовується на вебпростір, що робить інтернет – літературу більш запитаною. Представником мережевої літератури є блоґер Євгеній Литвак, автор веброману «Епоха слави і надії». Твір виконує функцію контенту соціальних мереж (опубліковано в Телеграм-каналі та мережі Інстаграм), що не може не впливати як на форму, так і на зміст роману. Щодо змістового складника твору, варто виділити позиції, які привертають увагу: по-перше, наявність «вічних» тем. Зокрема, теми стосунків батьків та дітей різнобічно розкриваються в таких образах: Стефан і Алекс Крамер, Молитва і Ханой, Соломон і Давид, Дітар і Цезар, Надіша і Мріадр, Серафим і Авраал та ін. Автор апробовує ролі «батько-наставник» та «батько-приклад» в межах більш глобальної теми – стосунки людини з Богом. Сюжет роману виходить далеко за межі ортодоксального розуміння релігії: на противагу роману Дена Брауна «Код да Вінчі», в якому запропонована версія родинних стосунків Ісуса Христа за схемою «батько-дитина» (тобто, батьком є Ісус), Євгеній Литвак пропонує в романі «Епоха слави і надії» іншу версію родинного зв’язку, а саме за схемою «дитина-батько» (батьком Ісуса виступає інша людина, а не Бог). Така позиція відкриває шлях до розуміння всіх сюжетних ліній. Наприклад, поява Братства Дев’яти Невідомих, яке таємно керує людством та знаннями, стає більш обґрунтованою з огляду на «людське» походження Божого сина. Звернення до теми таємних братств і змов робить книгу актуальною, адже такі історії зачаровують і закутують серпанком таємниці усю історію людства.
Автор, як зазначено в його обліковому записі Інстаграм, почав працювати над книгою у віці 17 років, а опублікував її безкоштовно у соціальних мережах в 30 років. Веброман «Епоха слави і надії» унікальний, на наш погляд, тим, що показує зростання автора в одному творі упродовж усіх 121 глав. Художня вартість роману збільшується від початку і до самого кінця, адже з моменту початку роботи над романом пройшло понад 13 років, протягом яких змінювався світогляд самого автора, що не могло не відобразитися на стилі оповіді та інших текстуальних характеристиках. Євгеній Литвак вдало використовує словесні та несловесні засоби для візуалізації подій твору: детальні описи персонажів, потужний етнографізм та історизм (особливо це простежується у другій частині роману – описи військового обладнання, індійських традицій та ін.) дозволяє створити ефект присутності читача в моменті читання. До несловесних засобів візуалізації варто додати власноруч створені ілюстрації – цикл картин олією, на яких зображені рептилоїди. Репродукції картин, інтегровані в текст, і є частиною сюжету безпосередньо (їх намалював Алекс Крамер, герой роману; він же – сам автор під офіційним псевдонімом). Цей момент свідчить про наполегливу та самовіддану роботу автора над художньою вартістю тексту. Наскрізними в творі є мотиви сну / сновидіння, а також зодіакальний мотив та зміїний (перелік не є вичерпаним, звертаємо увагу лише на найпитоміші), які поєднують усі три частини роману в одне ціле. Цей прийом виявився ефективним з огляду на складну систему хронотопу: сюжет другої частини твору розгортається в Індії 2000 років тому і є своєрідною «лінзою», крізь яку події першої частини «заломлюється» в третю частину. Тобто, неможливо об’єктивно оцінити динаміку характерів (наприклад, головного героя Ніколаса Романова), пропустивши читання «історичної» частини.
Нещодавно безкоштовно опублікований дебютний веброман Євгенія Литвака "Епоха слави і надії" ексцентрично вирізняється на світовому книжковому ринку. Глибинний релігійний підтекст протягом усієї книги викликав шквал зацікавлення не тільки у звичайних читачів, а і у професійних сучасних письменників. Сьогодні вже можна з упевненістю стверджувати, що читачів веблітератури стає дедалі більше. Литвак на прикладі свого твору довів, що зараз почалася нова епоха інтернет-літератури. Масовий читач перейшов з приміщення бібліотеки в інтернет-простір. Наше життя заполонили ґаджети, а з ними прийшло століття цифрових та оцифрованих книг. 
Веброман «Епоха слави і надії», написаний українським сучасним письменником, став кращою книгою 21 століття та продовжує успіх всесвітньо відомих письменників Шевченка та Франка. Такий висновок можна зробити, тому що тільки ця книга відповідає низці критеріїв:
– Книга викликала науковий інтерес з огляду виникнення нового явища в літературі. Наукові філологічні, медичні, економічні, історичні, педагогічні статті виходять у міжнародних журналах різної акредитації, а саме:
1) Грааль науки / Нові жанрові модифікації в інтернет-парадигмі (на прикладі роману «Епоха слави і надії» Євгенія Литвака).
2) InterConf / Мережева література – феномен XXI століття (на прикладі роману «Епоха слави і надії» Євгенія Литвака).
3) PainMedicine Journal / Pain medicine in fiction. Bekhterev’s disease in Evgenii Litvak’s web novel «The Age of Glory and Hope»
4) Integrative Pain Laboratory / Спільний проєкт українських та ізраїльських лікарів вивчає книгу «Епоха слави і надії» Євгенія Литвака.
5) Doctorthinking Journal / Танатологічні мотиви в інтернет-літературі (на прикладі роману «Епоха слави і надії» Євгенія Литвака).
– Литвак дав поштовх розвитку мережевої літератури від жанру фанфікш до жанру літвейка – літературно-економічного феномена блоґерсько-письменницької творчості. Сам автор описує назву, яка співзвучна з його прізвищем, так: "Умовно називаю такий жанр "litwake": абревіатура з англійської, що означає "літературне пробудження". Тобто, новий жанр – це продукт авторської фантазії, вебсередовища та інтернет-читача". Письменник є автором петиції про оподаткування блоґерів (№22/154468-еп). Оскільки новітній жанр веблітератури виконує не лише функцію контенту соціальної мережі, але є й каталізатором доходів блоґера та чинником економічної діяльності. Останні світові новини про мережеву літературу були близько 15 років тому, а саме – гучні «50 відтінків сірого» Е. Л. Джеймс, який є фанфіком на славнозвісні «Сутінки». Фанфік – це твір з альтернативним сюжетом, в якому присутні герої з інших книг, що робить неможливим офіційне оформлення авторських прав. Як правило, такий твір виставлений у вебпростір безкоштовно.  Litwake – це твір з унікальним сюжетом та власними героями, з офіційними авторськими правами та який теж виставлений в інтернет безкоштовно.
– Час роботи над книгою, зазначений в свідоцтві про реєстрацію авторського права на книгу 2008-2021 (№105543 від 16.06.2021) тривав 13 років. Литвак почав працювати над книгою у віці 17 років, а опублікував її в 30 років. Книга "Епоха слави і надії" унікальна тим, що вона показує зростання автора в одному творі упродовж усіх 121 главах. Якість роману збільшується від початку і до самого кінця, адже з моменту початку роботи над романом пройшло більше 13 років і у автора змінилися погляди на життя. Навіть успішним письменникам треба було написати декілька книг, щоб читач відчув різницю якості тексту і простежив зростання автора, а Литвак досяг цього в одному своєму романі, і остання сторінка змінила весь твір до невпізнання. Цікавою схожістю є час роботи над книгою – 13 років, стільки ж тривала робота Джованні Боккаччо над його великим твором "Декамерон", який включає сто новел, розказаних десятьма пов’язаних долею персонажами. Творчість Євгенія Литвака унікальна, адже автор в кожній своїй главі дуже точно і тонко описує персонажів, міста і локації, погоду й емоції, і плавно перетікає до суті книги.
– Обсяг тексту приблизно 355.000 слів, що робить «Епоху слави і надії» найбільшою книгою в Україні, та однією із найбільших у світі. Жоден сучасний український письменник не написав нічого навіть схожого, середньостатистична українська книга в п’ять разів менша. Сам Литвак висловлюється про це так: «Я тримав книгу у своїй голові і писав її понад 10.000 годин, поки "не звільнив" її. Я не талановитий. Я одержимий. Вся справа в тяжкій праці, в одержимості. Таланту не існує. Всі ми наділені однаковими здібностями. Ви можете стати ким завгодно, якщо готові присвятити справі достатньо часу, ви обов’язково досягнете вершини». Історик та журналіст Вахтанг Кіпіані, який упорядкував книгу «Справа Василя Стуса», відзначив унікальність автора під час обговорення його інтернет-творчості.
– Історію з минулого можна візуалізувати. Литвак сам зробив картини олією, які стали ілюстраціями до роману. Історично-сюрреалістичні картини рептилоїдів в тих або інших подіях, цікаві і самі по собі як ілюстрації до тих самих подій, і це ще і вагома частина сюжету: «рептилоїди виглядають так, ніби картини написані з натури». Литвак не тільки письменник, він ще й знаний український художник. Вісім чоловічих образів у форматі портрету та п’ять жіночих – туристки на фоні колоніального стилю. Сам митець писав, що «це перші у світі картини рептилоїдів і єдині. Інших вже не буде». Він завжди прагне створювати «щось унікальне». Після останніх двох виставок у Вінниці «жіночих» картин залишилося чотири: український боксер-професіонал, чемпіон світу, Європи та інтерконтинентальний чемпіон за різними версіями Роман Олександрович Головащенко подарував картину «Рептилоїд 060», вартістю 57.600 грн, до Пархомівського художнього музею ім. А.Ф. Луньова, зазначивши: «Те, що робить Євгеній Литвак – мистецтво. Я вважаю, що якщо в українському музеї Луньова є роботи Пікассо та Рембрандта, то і для картини вінницького художника Алекса Крамера також знайдеться місце. На цю картину є документи та експертна оцінка». Після того, як українські музеї визнали творчість Крамера – одразу піднялась ціна на його картини. Кожна наступна стає дорожче за попередню:
Картина "060" – 57.600 грн,
Картина "045" – 66.800 грн,
Картина "022" – 76.400 грн,
Картина "072" – 86.000 грн.
Експерт Владислав Колодійчук прогнозує, що ціна на останню картину Крамера може бути понад 1.000.000 грн.
– Користувачі вебсайту Wattpad написали перші фанфіки на книгу сучасного українського письменника Литвака Євгена "Епоха слави і надії", а саме:
Мартин Якуб «Аби лихо тихо» (130 сторінок);
Василь Шульгах «Лихо не знає меж» (150 сторінок);
Василь Шульгахер «Мій коханий – рептилоїд» (435 сторінок);
Василь Шульгахерович – «Ґедзь 2.0» (135 сторінок).
Це означає, що "Епоха слави і надії" – перша книга в Україні, на яку почали писати фанфіки. Військова драма "Аби лихо тихо" автора Мартина Якуба – перший український фанфік на книгу українського сучасного автора. Під час повномаштабного вторгнення росії головному герою твору приходить повістка до військкомату, а його кращий друг йде на фронт добровольцем. Сам фанфік написаний на тему російсько-української війни. А фанфік «Мій коханий – рептилоїд» – найбільший український фанфік та налічує 150.000 слів, що перевищує обсяги творів таких письменників як Андрухович чи Кідрук. Існування фанфіків на книгу «Епоха слави і надії» – це революція в українській літературі. Литвак це коментує так: «Від фанфіків до літвейків. Я хочу, щоб читачі сприймали ці роботи не як фан-мистецтво, а як оригінальні книги, але при цьому знали, що задум цих авторів був у написанні дійсно фанфіків. У цих творів є всі шанси перейти від фанфіків до літвейків. Я вже писав у соціальних мережах, зокрема на ФБ, що готовий зустрітися з авторами та підписати для них офіційні дозволи, які необхідні для публікації їхніх книг».
– Автор «Епохи слави і надії» створив нову професію для головного героя – Ловець снів (як і Конан Дойл, який створив для Шерлока Холмса метод дедукції).  Онейрологія – наука, що вивчає сновидіння. Світ снів для всіх досі таємниця за сімома замками. Євгеній Литвак також не залишився осторонь теми снів та вмістив у свою книгу багато власних досліджень в галузі цієї науки. Герой книги Ніколас Романов – всебічно розвинена особистість, автор книжки про туризм, власник інтернет-магазину товарів для сну, знавець всього про сни. Він – Ловець снів та власник незвичного талісману. Литвак саме для такої сильної особистості створив нову, нікому невідому професію, яка «ловить» сни. Ніколас Романов кращий та єдиний у своїй професії. Він виступає консультантом на телепередачах, дає інтерв’ю для відомих журналів. Вже зараз він консультує безліч знаменитих та видатних людей. Ніколас впевнений, що уві сні ми можемо бачити своє майбутнє. Сон – це абсолютно вся інформація людини, все його життя. Сон – це конференція: я минуле, я нинішнє, я майбутнє. Як виявилось техніці сну можна навчитись. Під час виступу перед студентами, Ловець снів описує, що таке «дежавю» - коли людина відчуває, що була в тій чи іншій ситуації або місці аж до дрібниць. «Сон» і «дежавю» - частини одного цілого. Ця професія унікальна у своєму роді, і лише Литвак знає всі тонкощі її створення.
– Видатні письменники відомі не лише своїми творами, а й влучними фразами чи цитатами. Деякі їхні твори і згадують за цими афоризмами. Це така собі візитка твору та письменника. Кожна фраза має своє глибоке значення, яке наштовхує нас на роздуми. Ось і у Литвака є такий афоризм: "Буває пізно, коли помер. А коли живий, треба боротися", який інтернет-читачі вже цитують в своїх акаунтах. 
– Ще однією суттєвою рисою цього твору є переінтерпретація біблійних подій, що для інтернет-творів є абсолютно новим. Адже на теренах вебпростору ще не було цифрового апокрифу. Ці і багато інших характеристик робить жанр літвейка несхожим ні на що інше , а сам веброман виводить на якісно новий рівень в теорії літератури.
– Як вже зазначалося вище, книга є безкоштовною, бо на думку автора, мистецтво має бути доступним для кожного.