Головні проблеми української металургії
Головною проблемою металургійної галузі України під час повномасштабної війни залишається блокування традиційних експортних шляхів, за останній рік до неї додалися нестача працівників , відключення електроенергії та загроза ракетних ударів.
Через це металургійний комбінат "Запоріжсталь" минулого року був змушений призупиняти роботу вперше з часів Другої світової війни, йдеться у репортажі Reuters про роботу українських металургів.
Генеральний директор меткомбінату Роман Слободянюк розповів, що зараз підприємство продовжує працювати, але його майбутнє, як і металургійної промисловості України загалом, під питанням.
Найбільша проблема галузі – неможливість доставляти сталь на світові ринки Чорним морем, де Росія чинить перешкоди для судноплавства.
"Якщо не відкриють морські порти, наша галузь не виживе, й усі інші галузі підуть услід за нами", – визнає президент об’єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков.
За радянських часів Україна виготовляла понад 50 млн тонн сталі на рік. У 2021 році цей показник знизився до 21-22 млн тонн, а торік, після вторгнення РФ, виробництво впало до 6,3 млн тонн, свідчать дані "Укрметалургпрому". За останніми даними, за дев’ять місяців 2023 року виробництво скоротилося ще на 17% – до 3,9 млн тонн, хоча за підсумками року цей показник може дещо зрости.
Навіть попри те, що внутрішній попит на сталь за цей період майже подвоївся, становивши 2,6 млн тонн, його недостатньо для підтримання галузі, яка раніше експортувала близько 80% своєї продукції та забезпечувала ВВП України.
Водночас можливості експорту металу залізницею обмежені. З 1800 вантажних вагонів, які щодня прямують з України до Європи, близько половини припадає на металургійну промисловість, але ліміт для залізничного експорту становить близько 3 млн тонн на рік.
"Якщо порівнювати з морськими перевезеннями, то це коштує вчетверо дорожче", – визнає гендиректор "Запоріжсталі" Роман Слободянюк.
Він додав, що цього року тарифи на вантажні залізничні перевезення зростуть, що призведе до збільшення вартості експорту ще на 20-30%.
Металурги сподіваються, що відновити експорт продукції морем вдасться завдяки запуску тимчасового коридору з портів "Великої Одеси", але наразі це ризиковано з огляду на війну, а також збільшення російських атак на портову інфраструктуру останніми тижнями.
Читайте також: У Метінвесті розповіли чи зможе українська металургія протистояти можливим "блекаутам"
Разом із тим, українські металургійні заводи стикаються з проблемою пошуку працівників.
Так, декілька сотень працівників "Запоріжсталі" залишили місто на початку війни через близькість Запоріжжя до лінії фронту. Ще 1050 працівників підприємства пішли служити до Збройних сил України, з них 40 загинули.
За словами гендиректора комбінату, загалом підприємство втратило 20% персоналу, який до вторгнення налічував близько 10 000 робітників.
"Ми працюємо на максимумі наших виробничих можливостей через обмежену кількість людей", – додав Слободянюк.
Також металурги побоюються проблем із стабільністю постачання електроенергії взимку. Минулої зими Росія пошкодила близько 40% українських енергомереж і частина об’єктів досі потребує ремонту.
"Можна сказати, що блекаути минулої зими знизили виробництво сталі у 2-3 рази", – додає керівник українського дослідницького GMK Center Станіслав Зінченко.
Автор: Михайло Орлюк
